Оздоровлення дітей із особливими потребами
Іринці Маюрі з Огирівки було чотири рочки, коли їй діагностували захворювання зору. Відтоді, розповідає її мама Валентина Петрівна, вона постійно докладає зусиль, щоб дитина остаточно не втратила зір. Ось уже десять років поспіль дівчинка щоліта проходить курс реабілітації.
– За цей час де ми тільки не були: і в Багачці, й у Миргороді, й у Полтаві, – розповідає жінка. – Найбільше сподобалося обслуговування у Полтавському міському центрі комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю: тут значно більше сучасної апаратури для діагностування різноманітних захворювань і власне лікування, дуже людяні й уважні медпрацівники, а спектр процедур, які вони пропонують, надзвичайно широкий. Це, зокрема, водні процедури, ЛФК, масажі, кисневі коктейлі…
Кілька останніх років діти з особливими потребами, які живуть на території Білоцерківської ТГ, щоліта проходять курс реабілітації саме у цьому центрі. Для цього упродовж двох тижнів їх возять шкільними автобусами до Полтави й назад у супроводі соціальних працівників і медичної сестри.
– Цього року курс реабілітації та оздоровлення тривав із 29 червня по 10 липня, – інформує фахівчиня з соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг Білоцерківської сільської ради Миргородського району» Світлана Григорівна Борблик. – Ми залучили до нього дітей із вадами зору, слуху, мовлення, захворюваннями опорно-рухового апарату тощо – загалом 16 осіб. Це діти з різних населених пунктів і різного віку (зокрема трійко зовсім маленьких – 2020, 2022 та 2023 років народження).
Залежно від індивідуальних потреб, кожна дитина отримала у центрі комплексні послуги: психолого-педагогічну діагностику, логопедичну підтримку, різні види масажів (спини, шиї, стоп), гідромасаж, електропроцедури, циркулярний душ, лікувальні ванни, ЛФК, ультрафіолетове опромінення тощо. А ще всі вони за цей час потоваришували й тепер мають друзів у різних куточках громади.
У останній день перебування в Полтаві діти відвідали торгово-розважальний центр «Екватор». Тут вони розважалися на атракціонах і побували у кафе.
– Лікування й реабілітація коштують дуже дорого, це я знаю з власного досвіду, адже раніше власним коштом оздоровлювала дочку. Для деяких родин це взагалі непідйомна сума, – свідчить В. П. Маюра. – Тому ми, батьки, щиро вдячні депутатам Білоцерківської сільської ради й особисто сільському голові Іванові Васильовичу Лещенку, які щороку виділяють з бюджету територіальної громади кошти для підтримки наших дітей. Я познайомилася з батьками з Корнієнок: раніше вони возили свою дитину в реабілітаційні центри власним коштом, та коли їхнє село приєднали до нашої Білоцерківської громади, отримали можливість робити це безплатно.
Жінка говорить, що всі діти та їхні батьки дуже задоволені організацією оздоровлення. Тому просить висловити окрему подяку Світлані Григорівні Борблик, водіям, медичним працівникам, які супроводжували дітей у поїздках, та всім причетним до цієї шляхетної справи.
А С. Г. Борблик наостанок додає:
– Діти, які мають проблеми зі здоров’ям, не повинні від цього страждати. І ми, дорослі, й надалі докладатимемо зусиль, щоб вони могли вільно рухатися, навчатися, пізнавати світ, спілкуватися з однолітками. Одне слово, щоб всі мали повноцінне дитинство.
