На ювілейному Дні донора зібрали майже 29 л крові
2 квітня 2025 року у Білоцерківському центрі ПМСД відбувся вже десятий (а отже, ювілейний) День донора.
Люди здавна помічали, що кров відіграє надзвичайно важливу роль у життєдіяльності організму. Ще у працях Плінія та Цельса є згадки про те, що при порушеннях психіки лікарі рекомендували... випивати кров. А 1628 року англійський лікар Вільям Гарвей відкрив закон кровообігу. Це й стало поштовхом до пошуку шляхів переливання крові.
Пацієнтів труїли... фанатичні лікарі
Перші такі експерименти відбулись у 1660-х роках у тій же Англії. Один із них, описаний у науковому журналі за 1666 рік, був проведений між двома собаками за допомогою трубок із гусячого пір’я. Кров собаки-емітента витікала з його сонної артерії у вену на шиї собаки-реципієнта, а власна кров реципієнта стікала з його сонної артерії в резервуар. Експериментатор регулював потік крові, відкручуючи та закручуючи пов'язку навколо кровоносних судин істот.
Цей експеримент закінчився трагічно: собака-реципієнт страждала від втрати крові, скавчала, билася в конвульсіях та зрештою померла.
1667 року стипендіати Королівського товариства вперше проекспериментували з людиною. За допомогою металевих трубок та трубок із гусячого пір’я психічно хворому чоловікові перелили близько 10 унцій (понад 200 мл) крові вівці. У такий спосіб медики сподівалися вилікувати хворого, та, звісно ж, цього не сталося. Відомо лише, що після переливання він отримав гонорар – 20 шилінгів – і одразу витратив його на алкоголь.
Цього ж року французький лікар Жан-Батист Дені перелив 12 унцій овечої крові хлопчикові, який страждав на лихоманку. Нібито після цього той швидко одужав.
Дені став застосовувати процедуру переливання крові для лікування інших людей, але далеко не всім пацієнтам лікаря пощастило. Відомо про кілька трагічних випадків, коли після переливання крові хворі помирали. Як згодом з’ясувалося, їх труїли миш’яком лікарі, котрі категорично виступали проти переливання крові.
Донорство: проблеми й користь
Та все ж усе прогресивне зрештою пробиває собі дорогу. На початку ХХ століття відбулося кілька знакових відкриттів, які не лише реабілітували донорство, а й значно розвинули його. Так, стало відомо про існування резус-факторів і чотирьох груп крові, про те, що за допомогою антикоагулянтів донорську кров можна тривалий час зберігати, щоб використовувати згодом.
На сьогодні донорство крові – безпечна й дуже важлива процедура. Власне кров, а також продукти її перероблення – плазма, тромбоцити, еритроцити – рятують мільйони людських життів. Вони постійно потрібні вагітним і дітям, пацієнтам під час операцій, жертвам аварій, а особливо – онкохворим. Лікування раку майже не обходиться без переливання крові!
Не зайве наголосити, що донорство крові – дуже корисна процедура й для самих донорів. Втрачена кров доволі швидко відновлюється й таким чином організм омолоджується. Так, уже за 20 годин відновлюється втрачена плазма, на еритроцити йде трохи більше часу.
Попри це, у всьому світі дуже гостро стоїть проблема нестачі донорської крові. Щороку донори здають кров понад 118,5 мільйонів разів, та, на жаль це не задовольняє реальні потреби.
Повномасштабна війна, яку веде росія проти України з 24 лютого 2022 року, критично загострила цю проблему. Життя поранених захисників України та жертв російських обстрілів дуже часто залежить саме від наявності донорської крові.
Благодійна ініціатива
Ще на початку війни депутати та посадовці Білоцерківської сільської ради ініціювали проведення на території громади Днів донора. Цю ініціативу активно підтримали та втілили в життя медичні працівники громади. Наші земляки й раніше ділилися своєю кров’ю з тими, хто її потребує, але для цього їздили у Велику Багачку або Полтаву. Особливо багато донорів було на ПП «Білоцерківська агропромислова група». Адміністрація підприємства всіляко підтримувала шляхетну місію своїх працівників, заохочувала їх та надавала транспорт для поїздок на День донора у Велику Багачку.
Ініціатива місцевих депутатів і посадових осіб значно полегшила завдання донорів: щоб здати кров, достатньо було дістатися до приміщення Центру первинної медико-санітарної допомоги у Білоцерківці.
– Забір донорської крові проводять у стаціонарних медичних закладах, причому далеко не в усіх – лише в тих, які використовують її для лікування хворих. Таким чином ці заклади мають змогу залишити частину зібраної крові в себе. Первинні ланки медицини такою діяльністю не займаються, однак наш центр ПМСД вирішив порушити існуючу традицію, – говорить директорка закладу Марина Сергіївна Яремко. – Перший День донора ми провели 22 листопада 2022 року й відтоді приблизно раз на три місяці організовуємо й проводимо подібні благодійні акції. Усю зібрану кров віддаємо на потреби хворих і поранених.
Величезна й копітка робота всього колективу
М. С. Яремко пригадує, з якою відповідальністю та неабияким хвилюванням працівники центру готувалися до першого Дня донора. Насамперед треба було домовитися з працівниками Лубенської станції переливання крові, які мали приїхати у громаду та провести забір крові. Це завдання взяла на себе сама директорка.
Не менш важливо було виявити потенційних донорів: знайти здорових людей, переконати їх здати кров, обов’язково обстежити, щоб не було жодних протипоказань... Цим займалися фельдшери на місцях – у кожному населеному пункті громади.
Тим часом інші працівники центру складали списки потенційних донорів, графік відвідування закладу (щоб не створювати черг), готували робочі місця для реєстрації, попереднього вимірювання тиску тощо. Подбали й про те, щоб кожен донор для відновлення сил випив гарячого чаю із солодощами. До акції були залучені всі без винятку медпрацівники!
Не залишився осторонь і виконавчий комітет сільської ради: надав автобус для підвезення жителів Корнієнок, Попового, Мостовівщини, у той час як автомобіль швидкої допомоги підвозив донорів із інших населених пунктів.
Тоді, на першому Дні донора, забір крові відбувався за лабораторними столами, донори здавали кров сидячи. Та коли 22 лютого 2023 року проводили вже другу акцію, хтось із бригади Лубенської станції переливання крові запропонував використати приміщення денного стаціонару, де встановлені сучасні лікарняні ліжка. Відтоді так і повелося...
Кожна наступна акція вирізнялася більшою організованістю, злагодженістю дій персоналу й створенням комфортніших умов для донорів. І ось 2 квітня цього року в Білоцерківському центрі ПМСД організували й провели вже десятий День донора.
– Попри набутий досвід, ми щоразу неабияк хвилюємося та намагаємося врахувати все до найменших дрібниць, – зізнається Марина Яремко. – Коли щось іде не так та виникають непорозуміння, це одразу впадає у вічі. Коли ж процес відбувається чітко та злагоджено, то попередня підготовча робота зазвичай непомітна. У людей виникає враження, що все минає без жодних зусиль організаторів, само собою. Насправді кожен День донора – це величезна й копітка організаційна робота всього нашого колективу.
Хто вони, ідеальні донори?
Лікарка додає: за два з половиною роки сформувався справжній кістяк досвідчених донорів, які майже щоразу долучаються до акцій. Це здорові люди від 18 років і вагою від 50 кг, які неодноразово перевірені й не мають протипоказань, напередодні не курять і не вживають алкоголь та енергетичні напої. І, звичайно ж, свідомо діляться своєю кров’ю. Їх вона називає ідеальними донорами. До речі, коли в людини вперше беруть кров, дозволяється взяти не більше 200 мл, при повторному здаванні – до 450 мл. Тож «ідеальні донори» – це ще й можливість зібрати більше донорської крові.
В останньому десятому Дні донора взяли участь 57 жителів громади. Разом вони здали 28899 мл крові. Це один із найвищих показників упродовж усіх десяти акцій. Більше – 29673 мл донорської крові – зібрали лише на шостому Дні донора 18 березня 2024 року.
– Найбільше донорів зазвичай делегує ПП «Білоцерківська агропромислова група» та Красногорівська РЕС. Серед активних донорів – і працівники ТОВ «Білагро», освітяни, безробітні та інші патріотично налаштовані жителі громади, – підсумовує М. С. Яремко. – Ділячись своєю кров’ю, вони дарують шанси на життя хворим співвітчизникам, пораненим захисникам, а також жертвам російських обстрілів.
