На стіні Рокитянського ліцею встановлено три меморіальні дошки загиблим Героям
13 травня 2025 року у Рокиті врочисто відкрили меморіальні дошки в пам'ять про загиблих односельців Анатолія Сергійовича Олійника, Сергія Олександровича Радчука та Андрія Володимировича Осіпова.
Понад 30 років тому на фасаді Рокитянського ліцею встановили меморіальну дошку на честь випускника закладу Володимира Олексійовича Демиденка. Він загинув 18 травня 1986 року у далекому Афганістані. І ось тепер біля входу до навчального закладу з’явилося ще три меморіальні дошки – на честь двох випускників та колишнього вчителя, які загинули вже в наші дні, на російсько-українській війні.
Цим маємо завдячувати великому патріоту України та рідного села Григорієві Геннадійовичу Полтавцю. Саме він ініціював установлення меморіальних дошок, замовив та профінансував їхнє виготовлення. А педагоги й учні Рокитянського ліцею підготували й провели зворушливу церемонію відкриття.
На подвір’ї ліцею зібралася вся велика учнівська родина, жителі села, рідні загиблих. Церемонія відкриття меморіальних дошок почалася з мелодії пісні «Пливе кача», що стала своєрідним реквіємом загиблим за свободу й незалежність України. Діти запалили свічку з написом «Героям слава!»
Учителька української мови та літератури Людмила Петрівна Полтавець зворушливо прочитала вірш, у якому є такі слова:
«Сьогодні в Україні всюди плач,
На цвинтарях щодня ростуть могили.
Солдатські сльози і слова: «Пробач…
Ми помстимося тим, що тебе вбили!»
Про життєвий шлях загиблих Героїв розповіла учителька зарубіжної літератури Ніна Віталіївна Большачкова. Присутні хвилиною мовчання вшанували їхню пам'ять та пам'ять усіх загиблих на війні. На церемонії виступили Білоцерківський сільський голова Іван Васильович Лещенко, благодійник Григорій Геннадійович Полтавець, завдяки якому й було встановлено меморіальні дошки, представники ветеранської організації, вчителі. Працівник ліцею Юрій Корнійчук виконав пісню «Вклоніться героям».
Учні вручили рідним Героїв квіти. Після цього усі присутні по черзі поклали квіти до меморіальних дошок. Завершився захід виконанням Державного гімну України.
А. С. Олійник народився 9 жовтня 1988 року. Хлопчикові було лише 4 рочки, коли померла його мама. Він ріс кмітливим, активним, допитливим, дуже любив техніку, особливо автомобілі. Закінчив Хорольську автошколу, під час служби в армії був водієм. На цій же посаді працював у СФГ «Явір», а потім у Полтаві. Добровольцем пішов захищати Україну. Був водієм-санітаром 94-ї механізованої бригади. Загинув 18 січня 2023 року під Бахмутом. Нагороджений Орденом «Хрест героя» (посмертно).
С. О. Радчук народився 24 грудня 2000 року. Закінчив 9 класів Рокитянської школи та Фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Майже одразу після повернення зі строкової служби став на захист країни. Служив у 72-й ОМБ імені Чорних Запорожців. Героїчно загинув 24 лютого 2023 року теж на Донбасі. Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
А. В. Осіпов починав свій педагогічний шлях у Остап’євській школі. У 2013-2015 роках працював учителем історії і географії Рокитянської загальноосвітньої школи. Його останнім місцем роботи було ПП «БіАГР». Строкової служби не проходив, але це не завадило чоловікові в перші ж дні повномасштабної війни взяти до рук зброю. У складі 116-ї бригади ТрО бив ненависного ворога. Загинув 7 січня 2024 року неподалік м. Покровська Донецької області.
