Збережемо разом посіви та бджіл – постійний діалог пасічника з аграрієм
З початком весняно-польових робіт сільськогосподарські виробники активно застосовують пестициди, які дозволяють обмежити чисельність шкідливих організмів. На часі актуальним є питання безпечного внесення хімічних засобів захисту рослин (ЗЗР) для боротьби з шкідниками, бур’янами і хворобами на різних сільськогосподарських культурах, не допускаючи при цьому порушень, які призводять до погіршення стану здоров’я людей, забруднення навколишнього середовища та хімічного токсикозу бджіл.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області нагадує, що відповідно до законодавства України юридичні та фізичні особи, які використовують пестициди та агрохімікати, зобов’язані дотримуватися вимог щодо охорони бджіл від отруєння.
Дотримання простих правил дозволить уникнути певних непорозумінь між сільгоспвиробниками та пасічниками, адже аграрне виробництво та бджільництво залежать одне від одного. Бджоли дають не лише мед чи пилок, але й збільшують врожайність сільгоспкультур на 30-40%, запилюючи їх. А пасічники матимуть кращий медозбір, якщо поля будуть захищені від шкідників.
Правила для аграрія:
1. Забороняється використовувати пестициди і агрохімікати, які не включені до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та його Додатків.
2. Фізичні і юридичні особи, які застосовують ЗЗР для обробки медоносних культур, згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку проведення кожної хімічної обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, які, в свою чергу, повідомлять пасічників через засоби масової інформації, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ, а також власників суміжних сільськогосподарських угідь. У разі, якщо територія, на якій планується застосування засобів захисту рослин, знаходиться на адміністративній території двох чи більше органів місцевого самоврядування, завчасне повідомлення особами подається до всіх таких органів місцевого самоврядування. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
3. Роботи з пестицидами варто проводити в ранкові (до 10:00) і вечірні (18:00-22:00) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. У цей час льотки вуликів слід закрити для попередження контактів бджіл і ЗЗР.
4. Винятково допускається проведення обробок у денні години у похмурі та прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 °С.
5. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
6. Обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).
7. Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт з догляду за сільгоспкультурами, місць відпочинку при штанговому обприскуванні – 300 м.
8. Перед авіаційним розпиленням пестицидів замовник таких робіт повинен за три дні до початку робіт повідомити населення відповідної місцевості про місце, строки та час використання пестицидів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче 1 км до місця проведення робіт, про необхідність розміщення пасік на відстані більше 5 км від місця застосування пестицидів на період до 5 днів. Також замовник повинен встановити спеціальні попереджувальні знаки, зокрема із зазначенням строків обприскування, на відстані 200 м від місця розпилення та на дорогах, які проходять через відповідні поля. Враховуючи особливості проведення комплексу польових робіт у 2026 році, пов’язаних із введенням воєнного стану в Україні, перед здійсненням застосування пестицидів рекомендовано додатково повідомити про це представництва Національної поліції України, військової складової територіальної оборони в відповідній територіальній громаді. Лише після вжиття цих заходів та після отримання дозвільних документів допускається авіаційне оброблення угідь пестицидами.
9. Забороняється проводити авіаційні обробки полів пестицидами на відстані до:
• 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
• 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водозабезпечення, місць випасання домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду;
• 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм, посівів сільськогосподарських культур, які споживаються без термічної обробки (кріп, огірки, томати, полуниця, малина тощо), садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
10. Під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці, соняшнику та інших медоносних культур не можна проводити обробку пестицидами, інакше бджоли та інші корисні комахи-запилювачі можуть загинути. Обробку потрібно проводити в фазу бутонізації до цвітіння.
11. Працівники, які працюють з пестицидами і агрохімікатами, повинні пройти медичний огляд і мати Свідоцтво та Посвідчення про право роботи з пестицидами і агрохімікатами.
12. Всі проведені хімічні обробки фіксуються в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. Журнал заповнюється і ведеться агрономом або іншою особою, яка призначена наказом керівника господарства, за відповідальність безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин (Додаток 11 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98).
13. Використовувати малотоксичні для медоносної бджоли інсектициди.
Правила для пасічника:
1. Власники пасік повинні обов’язково зареєструватися в селищній або сільській раді, на території якої вони знаходяться, і своєчасно інформувати громади, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при кочівлі. Пасічник, який не повідомив органи місцевого самоврядування про нове місце розміщення пасіки, бере на себе всі ризики завдання шкоди або загибелі пасіки внаслідок застосування засобів захисту рослин.
2. Власники пасіки незалежно від форми власності мають провести реєстрацію пасік в районному управлінні Держпродспоживслужби та отримати ветеринарно-санітарний паспорт.
3. Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку пасічник повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів.
4. Повідомте власника або користувача земельної ділянки, якщо плануєте перевозити пасіку до медоносних угідь.
5. Для перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур на території адміністративного району або за межі власнику пасіки необхідно отримати в районному управлінні Держпродспоживслужби ветеринарне свідоцтво за формою №1.
Як діяти у разі отруєння бджіл? У разі, якщо пасіка постраждала і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місці відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні збитки, необхідно діяти швидко й оперативно, адже через 3-4 дні слідів пестицидів у відібраному матеріалі вже можна не знайти.
Першим кроком буде звернення до місцевої влади (сільської чи селищної громади) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл. Про це інформують постійно діючу комісію з питань бджільництва, яка оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб у загибелі бджіл, оцінює розміри збитків.
В акті комісія зазначає, де, коли, в який час, за якої температури, яким пестицидом оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній сам директор підприємства, фермер чи його представник.
Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось, і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт. Проби рослин з поля разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Слід констатувати, чи попереджались пасічники щодо вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше ніж за 3 дні.
Тож порушення законодавства передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, передбачену ст. 21 Закону України «Про захист рослин», ст. 38 Закону України «Про бджільництво» та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо винуватець відповідатиме у порядку кримінального провадження, тоді штрафом справа може і не закінчитися.
Кримінальна відповідальність передбачається за порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК): порушення правил при зберіганні, транспортуванні чи застосуванні пестицидів, що спричинило тяжкі наслідки, карається штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів, громадськими роботами або обмеженням волі до 2 років.
Захист бджіл від отруєння засобами захисту рослин є важливим завданням для всіх учасників аграрного сектору. Дотримання екологічних підходів, відповідальне використання пестицидів та співпраця між аграріями та бджолярами допоможуть зберегти цих корисних комах і уникнути можливих негативних наслідків.
Державний фітосанітарний інспектор
Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області
Лариса БІЛОКІЗ
