Як вберегтися від гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь
Як правило, при настанні теплого періоду року частішають випадки виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь, пов'язаних із вживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками гострих кишкових інфекційних захворювань.
Гострі кишкові інфекції – це група захворювань, що протікають з ознаками інтоксикації і ураженням шлунково-кишкового тракту та передаються від хворої до здорової людини. До них відносяться дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції, вірусний гепатит А, ротовірусний ентерит, норовірусна інфекція (діарея мандрівника) та ін. Збудниками кишкових інфекцій є окремі групи патогенних та умовно-патогенних бактерій, віруси. Останні все частіше стають причиною гострих кишкових захворювань, особливо серед дітей. Всю цю групу захворювань об’єднує те, що основне місце перебування хвороботворного початку і розвитку хвороби - кишечник людини (чи тварини). Звідси й загальний механізм передачі інфекції, так званий фекально-оральний, при якому збудник з кишечника хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище, потім через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. Основна кількість гострих кишкових інфекцій носить спорадичний характер, але при сприятливих умовах може набувати епідемічного характеру, втягуючи в епідпроцес значні маси людей.
Особливо небезпечні епідемії холери, черевного тифу, гепатиту А. В більшості випадків у зовнішньому середовищі збудник хвороб не розмножується. Але в силу багатьох причин деякі різновиди збудників дизентерії та сальмонельозу, пристосовуючись до дії несприятливих чинників навколишнього середовища, набули властивостей до розмноження та накопичення в харчових продуктах у великих кількостях. Перебіг цих захворювань такий же, як при харчових отруєннях.
В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також заноситися брудними руками і предметами домашнього вжитку.
Харчовими отруєннями (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, яка містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи. Серед харчових отруєнь мікробного походження виділяють токсикоінфекції та харчові токсикози. При перших - хворобу викликають мікроорганізми та токсини, які накопилися у величезних кількостях у продукті. При других - токсини, вироблені мікробами, при відсутності в харчовому продукті самого збудника. На відміну від кишкових інфекцій, харчові отруєння виникають у людей швидко, тобто мають короткий інкубаційний період, їх перебіг відносно легкий, тривалість перебігу - декілька днів, практично одночасне виздоровлення, але в окремих випадках, особливо серед дітей, вони приймають дуже важкий характер і можуть закінчитися смертельним результатом.
Харчові отруєння не передаються від однієї людини іншій, тобто вони не є заразними.
Які ж ознаки гострих кишкових захворювань та харчових отруєнь? Хвороба проявляється не зразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: короткий при дизентерії - 2-7 днів, при холері - від декількох годин до п’яти днів, при харчових токсикоінфекціях - декілька годин, при черевному тифі - 7-25 днів, при гепатиті А - від 15 до 50 днів. Наприкінці прихованого періоду може з'явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтяничність шкіряного покриву та слизових оболонок, потемніння сечі тощо.
Додержання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук, - запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед їдою, приготуванням їжі, після кожного відвідування туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити. Цю процедуру потрібно проробити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляють щіточкою. Якнайретельніше повинні стежити за чистотою рук працівники закладів освіти та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, а також ті, хто має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів. Нехтування правилами може призвести до групового захворювання кишковими інфекціями.
Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмів.
Рекомендується не тримати на кухні нічого зайвого. Бажано, щоб кухонні меблі були вкриті пластиком, що легко миється гарячою водою з милом. Стіни на висоту 1,5 метра від підлоги найкраще обкласти плиткою або пофарбувати олійною фарбою - це полегшить їх миття. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.
Треба мати окремі дошки для обробки сирого м’яса та риби, сирих овочів, вареного м’яса та риби, а також для хліба.
Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м’ясорубку після миття ошпарити окропом. Зберігають посуд у недоступному для мух місці.
Ще до того, як продукти опиняться на кухні, треба запобігти їх забрудненню мікроорганізмами, що спричиняють гострі кишкові інфекції. Продукти, які не підлягають термічній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м’яса, риби, напівфабрикатів та зберігають на окремих полицях холодильника.
Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6°С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м’ясні напівфабрикати - 36 годин; смажені котлети - 24 години; варені ковбаси - 48 годин.
Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко (куплене на базарі) слід обов’язково прокип’ятити. У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Треба пам’ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.
Фактором передачі кишкових інфекцій може бути вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.
Шахтні колодязі у сільських населених пунктах слід розташовувати якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20-30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою і брати з неї воду тільки громадським відром.
Миргородське районне управління
ГУ Держпродспоживслужби в
Полтавській області
